Хвороби вуха: огляд поширених вушних захворювань

Хвороби вуха – група захворювань різних частин вуха. Тільки важкі патології, які призводять до втрати слуху, зустрічаються у 5% населення всієї планети, не кажучи вже про захворювання середнього та легкого ступеня тяжкості. Різноманітність хвороб вуха дуже велика. А все тому, що цей парний орган – «вхідні ворота» для інфекцій, причому для тих, які можуть зачіпати головний мозок. Ускладнення вушних патологій тяжкі, тому їх треба вчасно лікувати, як лікувати в домашніх умовах дивіться тут https://studioleo.com.ua/?p=35232.

Причини вушних патологій

Хвороби вуха можуть з’являтися з кількох причин. Найчастіше виною запальні процеси, що викликають інфекції. Крім цього, до несприятливих факторів належать травми, у тому числі акустичні, алергени, несприятливий вплив ліків та навколишнього середовища.

У групі ризику люди, робота яких пов’язана зі значними слуховими навантаженнями. Це ді-джеї, співробітники караоке-барів, нічних клубів, робітники на будівництві.

Уроджені захворювання виникають через генетичні порушення. У групі ризику також пацієнти з обтяженою спадковістю.

Які бувають хвороби вуха

Цей парний орган має складну анатомічну будову. Він складається з 3 основних структур: зовнішньої, середньої та внутрішньої частини. Зовнішня включає вушну раковину та слуховий прохід. Проблеми з нею діагностувати найпростіше, оскільки вона знаходиться на увазі.

Однак захворювання зовнішнього вуха зустрічаються найрідше. Найчастіше уражається середня та внутрішня його частина. До першої належать барабанна перетинка та слухові кісточки, до другої – равлик, переддень та кісткові канали. Внутрішнє вухо ще називають лабіринтом, а все через складність його будови. Саме воно виконує одну з найважливіших функцій – перетворення звукових хвиль на нервові імпульси.

За етіологією походження хвороби вуха бувають:

• Вроджені. З’являються від народження, є первинними. Виникають через вади розвитку органів слуху внаслідок аномалій вагітності чи спадковості. До вроджених хвороб вуха відноситься синдром Гольденхара, мікротія, вроджена приглухуватість.
• Отримані. Виникають протягом життя під впливом несприятливих факторів. Залежно від причини появи бувають два види: травматичні та інфекційні. Перші захворювання вуха виникають унаслідок травм. Наприклад, при необережному очищенні вушних ходів або при розриві барабанної перетинки через гучний звук. Інфекційні хвороби вуха виникають під впливом інфекції. Збудник може проникати через зовнішній слуховий прохід, так і зі струмом крові.

За характером перебігу вушні захворювання бувають гострими та хронічними. Якщо болить вухо не більше 3-х місяців, то йдеться про гострий запальний або інфекційний процес. Він характерний різке початок і стрімке обтяження симптоматики. Через це, як правило, пацієнти змушені йти до лікарні.

Якщо хворий не звертається по лікарську допомогу, а займається самолікуванням, то висока ймовірність хронічних процесів. Болить вухо місяцями та навіть роками. Симптоми помірні, є періоди загострення та затишшя, тому людина не поспішає з лікуванням. Через це патологія лише посилюється, зростає ризик ускладнень. Людина, сама цього не помічаючи, може втратити слух.

Захворювання внутрішнього вуха

У лабіринті знаходяться кісткові канали, які відповідають за слух та рівновагу. В результаті всі хвороби цієї частини вуха супроводжуються симптоматикою розладу слухового та вестибулярного апарату. У людини не тільки погіршується слух, але також з’являються запаморочення, нудота, проблеми з утриманням рівноваги.

Оскільки найчастіше болить вухо через дію інфекції, клінічна картина доповнюється слабкістю, підвищенням температури тіла.

Лікування переважно консервативне, хоча часом отоларингологи вдаються до оперативних втручань.

Найпоширеніші патології – лабіринтит, хвороба Меньєра, отосклероз, нейросенсорна приглухуватість. Деякі з них невиліковні. Наприклад, повне одужання при хворобі Меньєра неможливе. Консервативне лікування спрямоване лише усунення симптомів.

Патології середнього вуха

Середнє вухо виконує функцію підсилювача звуку. Воно повідомляється із зовнішньою та зовнішньою частиною, а також носоглоткою. Через такі особливості анатомії залучається до патологічного процесу найчастіше. Нерідко він і сам стає причиною лабіринтиту, більше, впливає стан інших ЛОР-органів і навіть тканин голови.

Примітка! Середній отит може спричинити менінгіт, неврит або параліч лицьового нерва.

Якщо болить середнє вухо, його потрібно якнайшвидше лікувати. Ризик важких наслідків дуже високий.

Патології виникають внаслідок інфекцій, травм чи закупорки євстахієвої труби. Найбільш поширені з них:

• Гострий середній отит. Викликаний бактеріальною чи вірусною інфекцією. Часто зустрічається у віці до 3 років, може бути ускладненням застуди чи алергії. Болить вухо сильно, барабанна перетинка червоніє. Можливе значне погіршення слуху. Є великий ризик поширення інфекційно-запального процесу на сусідні тканини, у тому числі головний мозок.
• Хронічний гнійний отит. Розвивається на тлі гострого запалення, закупорки євстахієвої труби. Загострення виникають при інфекціях носа та горла, супроводжуються виділенням гною. Вухо переважно не болить. Але через тривале запалення руйнуються слухові кісточки, тому людина втрачає слух.
• Мастоїдит. Являє собою інфекційну поразку соскоподібного відростка, є ускладненням іншого захворювання вуха. Його ускладнення украй важкі. Це глухота, зараження крові, менінгіт, абсцес мозку.
• Мірінгіт. Це інфекційне ураження барабанної перетинки. Найчастіше його викликають стрептококи та мікоплазми.
• Євстахіїт. Уражається слуховий канал. Внаслідок запалення з’являється вушний біль, підвищується температура тіла, є гнійні виділення.

Захворювання середнього вуха найчастіше виникають і натомість хронічного нежитю, ГРВІ чи застуди. Тривалий запальний процес призводить до деформації слухових кісточок, через що погіршується слух. Якщо людина вже погано чує, то їй хіба можуть запропонувати операцію з протезування.

Патології зовнішнього вуха

Це, напевно, найнешкідливіші хвороби вуха. Хоча їх також дуже важливо вчасно лікувати.

Найчастіше патології зовнішньої частини виникають через низький імунітет, аутоімунні процеси. Найпоширеніша їх – зовнішній отит. Виникає внаслідок інфекційного ураження шкіри слухового проходу. Цьому захворюванню вуха притаманні біль, набряк, погіршення слуху. Доторкнутися до вушної раковини неможливо, бо дуже боляче.

Ще однією причиною зовнішнього отиту стає неправильна чи недостатня гігієна.

Больові відчуття можуть виникати при фурункульозі. Фурункули утворюються у сфері вушної раковини. Для цієї хвороби вуха притаманний виражений больовий синдром.

Якщо зовнішній слуховий прохід вражає грибкова інфекція, то ставлять діагноз отомікоз. Пацієнта більше турбує сверблячка, ніж біль. Якщо терапію розпочати вчасно, то негативних наслідків не буде. В іншому випадку грибкова інфекція проникає всередину органу слуху.